Про оподаткування ПДВ операцій з надання послуг агента


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 07.06.2019 р. N 2613/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо отримання податкової консультації про оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг агентської діяльності та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, товариство (агент) укладає агентські договори з юридичними та фізичними особами (далі – Принципали), згідно з яким товариство (агент) зобов’язується від імені та за рахунок Принципалів забезпечити приймання від будь-якої юридичної або фізичної особи (далі – Споживач), платежів за товари/послуги, поставлені їм Принципалами, перерахування таких платежів Принципалам та надання послуг агентської діяльності товариства. За надання агентських послуг товариство отримує від Принципалів винагороду (комісію).

Правила здійснення агентської діяльності регламентуються главою 31 (статті 295 – 305) Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Згідно зі статтею 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (стаття 301 ГКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з підпунктами “а” і “б” пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУрозташоване на митній території України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг, відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Таким чином, згідно із пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ послуга, яку надає товариство (агент) у межах агентського договору Споживачам, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку за основною ставкою, при цьому база оподаткування за такою операцією визначається виходячи з винагороди товариства (агента), що отримана від Принципалів в межах виконання агентського договору.

При цьому кошти, які приймаються товариством (агентом) в межах виконання агентського договору від Споживачів як суми платежів за товари/послуги, поставлені їм Принципалами, для подальшого перерахування таких коштів Принципалам, до бази оподаткування ПДВ не включаються.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________