Перетворення ТОВ: податково-перехідні нюанси


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 24.06.2019 р. N 2885/6/99-99-15-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення організації щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання оподаткування діяльності у зв’язку із зміною організаційно-правової форми підприємства.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Щодо процедур взяття на облік / зняття з обліку у разі перетворення юридичних осіб та ведення інтегрованої картки платника

Відповідно до статей 64 та 67 Кодексу та розділів IIIXI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 29.12.2011 за N 1562/20300 (зі змінами), взяття на облік / зняття з обліку за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року N 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (далі – Закон N 755).

Згідно з пунктом 5 статті 4 Закону N 755 у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи.

Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 розділу I Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 N 422, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за N 751/28881 (далі – Порядок N 422), Порядок N 422 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Порядок ведення інтегрованої картки платника (далі – ІКП) визначено пунктом 1 розділу II Порядку N 422.

Підпунктом 3 пункту 1 розділу II Порядку N 422 передбачено, що за результатами проведення відповідних заходів у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків орган ДФС за основним місцем обліку формує відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску.

У разі коли внаслідок припинення юридичної особи шляхом реорганізації частина її зобов’язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до ІКП юридичних осіб -правонаступників працівником підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, засобами програмного забезпечення переносяться відповідні облікові показники з дотриманням хронології їх виникнення на підставі одного із документів:

рішення про узгодження плану реорганізації платника податків;

передавального акта;

розподільчого балансу.

Щодо процедури реєстрації, перереєстрації платника податку на додану вартість (далі – ПДВ)

Порядок реєстрації, перереєстрації особи як платника ПДВ і анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 – 184 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233 (далі – Положення N 1130).

Для платника ПДВ, який реорганізується, у тому числі, шляхом перетворення, Кодексом визначено особливості здійснення процедури анулювання реєстрації особи платника ПДВ.

Відповідно до пункту 183.17 статті 183 Кодексу та пункту 3.15 розділу III Положення N 1130 особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником ПДВ як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки із сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Особа, утворена шляхом перетворення платника ПДВ, реєструється платником ПДВ з урахуванням таких особливостей:

1) якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата державної реєстрації платника ПДВ – юридичної особи, припиненої в результаті перетворення, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи, то реєстрація платником ПДВ новоутвореної юридичної особи проводиться за процедурами перереєстрації, визначеними Положенням N 1130;

2) якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення та така юридична особа протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, одночасно подає контролюючому органу заяви про реєстрацію її платником ПДВ та про анулювання такої реєстрації особи, припиненої шляхом перетворення, то у цьому випадку датами реєстрації платником ПДВ новоутвореної юридичної особи та анулювання такої реєстрації припиненої юридичної особи є дата внесення до Реєстру платників ПДВ відповідних записів.

Якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням N 1130, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

До дати реєстрації юридична особа, утворена у результаті перетворення, використовує дані реєстрації припиненої юридичної особи.

При цьому процедуру перереєстрації платників ПДВ визначено розділом IV Положення N 1130.

Отже, у разі реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, анулювання реєстрації такої особи як платника ПДВ може здійснюватися як за ініціативою платника податку, так і на підставі рішення контролюючого органу.

Щодо застосування “касового методу” податкового обліку

Згідно з підпунктами “а” і “б” пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в ЄРПН регулюються статтями 187201 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 Кодексу платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Під поняттям “касовий метод” для цілей оподаткування згідно з розділом V Кодексу розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункт 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктами 201.1201.7 та 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни. При цьому податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 184.8 статті 184 Кодексу у разі, якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені Кодексом, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з ПДВ, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник ПДВ на день сплати такої суми податку чи ні.

Отже, якщо при проведенні процедури реорганізації юридичної особи (платника ПДВ), шляхом перетворення, відбувається анулювання реєстрації її як платника ПДВ та реєстрація правонаступника (новоутвореної юридичної особи) як платника ПДВ, то у даному випадку, за результатами останнього звітного (податкового) періоду за операціями, до яких застосовується касовий метод податкового обліку та не були визначені податкові зобов’язання з ПДВ, юридична особа, що реорганізується, зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти за такими зобов’язаннями податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни, а також має право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, що не були включені у зв’язку із застосуванням касового методу податкового обліку.

Щодо електронного адміністрування ПДВ

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (у тому числі механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – електронний рахунок)) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 “Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість” (далі – Порядок N 569).

Відповідно до пункту 7 Порядку N 569 у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Згідно з пунктом 8 Порядку N 569 у разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок.

Отже, якщо при проведенні процедури реорганізації юридичної особи (платника ПДВ), шляхом перетворення, відбувається реєстрація правонаступника (новоутвореної юридичної особи) як платника ПДВ за правилами перереєстрації, встановленими Положенням N 1130, то податкових наслідків у частині відкриття та закриття електронних рахунків не виникає.

Щодо подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств реорганізованим підприємством

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 статті 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (пункт 137.4 статті 137 Кодексу).

У разі якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (підпункт 137.4.3 пункту 137.4 статті 137 Кодексу).

З урахуванням зазначеного, підприємство, що припиняється у процесі ліквідації (реорганізації), повинно скласти податкову звітність за звітний період, на який припадає дата його ліквідації (реорганізації).

У полі 9 “Особливих відміток” Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 N 897 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за N 1415/27860, передбачена відповідна позначка для заповнення платником податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) рік у період, на який припадає дата його ліквідації.

Новостворені платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року, сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році (підпункт “а” пункту 137.5 статті 137 Кодексу).

Перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (підпункт 137.4.2 пункту 137.4 статті 137 Кодексу).

Податкова декларація за звітний (податковий) рік подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.6 пункту 49.18 статті 49 Кодексу).

Отже платники сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду новоствореного підприємства та закінчується останнім днем податкового (звітного) року.

Щодо подання податкової звітності з ПДВ реорганізованим підприємством

Відповідно до пункту 198.7 статті 198 Кодексу сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Порядок подання податкової декларації з ПДВ до контролюючих органів регулюються статтями 49203 КодексуФорму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі – Порядок N 21).

Податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розділу V Кодексу (пункт 7 розділу I Порядку N 21).

Відповідно до пункту 14 розділу III Порядку N 21 за наявності у платника податку, який реорганізується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 додатка 2). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платником податку.

У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податкуза звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про перенесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 додатка 2).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________