ІПК ДФС від 25.05.2018 № 2333/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток операцій з отримання дистриб’ютором від дилера коштів у вигляді забезпечувального (гарантійного) платежу та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Щодо оподаткування ПДВ
Відповідно до підпунктів “а” і “б” пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі статтею 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Враховуючи викладене, операції з отримання дистриб’ютором від дилера гарантійних платежів, що забезпечують виконання зобов’язань за дилерським договором, не є об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні пункту 185.1 статті 185 ПКУ.

Отже, якщо умовами дилерського договору між дистриб’ютором та дилером передбачено, що забезпечувальні (гарантійні) платежі виконують виключно функцію засобу забезпечення зобов’язань та підлягають поверненню дилеру після виконання таких зобов’язань, то ця сума забезпечувальних (гарантійних) платежів не збільшує базу оподаткування ПДВ у дистриб’ютора. Податкові зобов’язання дистриб’ютором та податковий кредит дилером при отриманні/перерахуванні такого забезпечувального платежу не визначаються.

У разі зміни в процесі дії дилерського договору напряму використання отриманого раніше забезпечувального (гарантійного) платежу, який спочатку виконував функцію засобу забезпечення виконання зобов’язань за договором, а потім спрямовується в рахунок оплати товарів/послуг (що має бути обумовлено додатковою угодою до договору), на дату зміни напряму використання забезпечувального (гарантійного) платежу (дата укладення додаткової угоди до договору) дистриб’ютор повинен нарахувати податкові зобов’язання на суму отриманого забезпечувального (гарантійного) платежу та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідну податкову накладну.

Щодо оподаткування податком на прибуток
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПКУ).

ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму забезпечувального (гарантійного) платежу. Такі операції відображаються під час формування фінансового результату згідно з правилами бухгалтерського обліку.

____________